в огнестрельном оружии

1) техн., физ. віддава́ння; ( отражение звуков) відбива́ння

2) техн. (о механизме, огнестрельном оружии) відбива́ння, віддава́ння

3) техн. ( снастей) віддава́ння; ( отпускание) попуска́ння

несов. отдава́ть, сов. отда́ть

1) техн., физ. віддава́ти, відда́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) техн. (о механизме, огнестрельном оружии) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

3) техн. (снасти и т. п.) віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

- отдавать корму

1) техн., физ. віддава́ння; ( отражение звуков) відбива́ння

2) техн. (о механизме, огнестрельном оружии) відбива́ння, віддава́ння

3) техн. ( снастей) віддава́ння; ( отпускание) попуска́ння

несов. отдава́ть, сов. отда́ть

1) техн., физ. віддава́ти, відда́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) техн. (о механизме, огнестрельном оружии) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

3) техн. (снасти и т. п.) віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

- отдавать корму

1) бій (р. бою), побій, битва, (холодн. оружием) січа (р. -чі). [Хто не має зброї, най не йде в бої. Побій з татарами]; см. ещё Битва;

2) (драка) бій, бійка. [Лайка - не бійка]. Кулачный бой - кулачки, перебій. В бою - серед бою. Место боя - бойовище. Бой-девка - зух-дівка, козир-дівка. Бой-баба - козир-баба. Вступать, итти, вступить, пойти в бой - ставати (стати) до бою, стинатися (стятися) з ким. Вступить с кем в открытый бой - давати кому поле. [Не даючи королеві поля, він його військо по-розницею шарпав (Куліш)]. Отбиться оружием в бою - відсіктися.

* * *

1) бій, род. п. бо́ю; ( сражение) би́тва, бойови́ще, бойови́сько; побі́й

2) ( состязание) бій, боротьба́

3) (битьё, драка) бі́йка, биття́, бій

4) (разбивание;: разбитая посуда, стекло) бій

5) (звучание, звон) бій, биття́

6) ( убой животных) бій, забі́й

7) ( в огнестрельном оружии) бій

8) текст. ви́бій, -бою

9) (строит. материала) зло́мки, -ів

1) (склад) магазин (-ну), крамна комора, склад, (зап.) склеп (-пу). -зин продовольственный - харчова комора, харчовий склад;

2) (лавка) крамниця, магазин, (зап.) склеп (-пу). [Оливець з магазину Пето (Самійл.). З великих вікон хрещатицьких крамниць вилискувався світ (Кониськ.). Здавна марила про те, щоб мати свій склеп і урядувати за його прилавком (Франко)]. -зин книжный - книгарня. [Книжки ніде такої тут не знайдеш: тут же й книгарень нема (Крим.)]. -зин мануфактурный - (мануфактурна) крамниця. -зин бакалейный - бакалійна крамниця, бакалійний магазин (склеп). -зин обувный - магазин обувний, магазин узуття. -зин галантерейный - галантерійна крамниця, галантерійний магазин. -зин цветочный - квітникарня. -зин хлебозапасный - зорносховище, (зерно)зсип (- пу), (зап.) шпихлір (-ра), (народн.) гамазин, гамазея, магазея. [Хліба в гамазеї зовсім не багато (Сл. Ум.)]. -зин кооперативный - кооперативна крамниця. -зин общества потребителей - споживча крамниця, товариська (диал. обчеська) крамниця. Срв. Лавка 2;

3) (в огнестрельном оружии) магазин (-на).

* * *

1) торг. крамни́ця, магази́н, -у; диал. склеп, -у

2) ( склад) магази́н, -у

3) спец. магази́н, -а

4) воен. магази́н, обо́йма, рожо́к

1) (ум. от Муха) мушка, мушчина, (детск.) муся. [Ой, був комар оженився та з мушкою не нажився (Чуб. V)];

2) (крапинка) крапка, цятка. По белому полю красные -ки - на білому тлі червоні крапки, біле тло поцятковане червоними крапками;

3) (на лице) наліпка, цятка, мушка;

4) (пластырь) мушка, наліпка, пластир (-ра) и плястер (-стра); (из шпанских -шек) шпанська мушка;

5) (прицельная) мушка;

6) (рябь в глазах) метелики (-ків);

7) (карт. игра) мушка.

* * *

1) уменьш.-ласк. му́шка; ( на лице) ця́тка

2) ( пластырь) му́шка

3) ( на ткани) му́шка, кра́пка, крапи́нка, ця́тка

отдать

1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];

2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;

3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!

4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;

5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!

6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отд`ать

1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти

3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

1) ( дорога вниз) спуск, -у; ( действие) спуска́ння; ( попустительство) по́пуск, по́пуст, -у

2) ( в огнестрельном оружии) спуск, -а, соба́чка

3) тип. спуск, -у